Перехід України до ринкових відносин потребує широкого розвитку виробництва шкіри та хутра, розробки нових і вдосконалення діючих технологій, розширення асортименту та підвищення якості напівфабрикату, шкіряних та хутрових товарів. Значні труднощі в реалізації цієї проблеми зумовлені багатоетапністю і різноманітністю технологій перетворення шкур тварин в шкіру та хутро. Фактично властивості шкіри та хутра формуються на всіх технологічних етапах їх виробництва. При аналізі технологій виробництва шкіри та хутра видно, що до основних фізико-хімічних процесів, від яких залежить формування структури напівфабрикату можна віднести: пікелювання, дублення, жирування, додублювання-наповнювання, фарбування. При проведенні наступних післядубильних оздоблювальних процесів це формування продовжується і завершується лише після сушильно-оздоблювальних процесів та операцій.

Аналіз діючих в Україні технологій енергоматеріалоємного шкіряно-хутрового виробництва показує, що основними їх недоліками є: значна тривалість обробки, нераціональне використання хімічних матеріалів, особливо хромових дубителів і барвників (на виробництво 1 кг шкіри витрачається 2,4 кг хімічних матеріалів, з яких 36,4 % -  при дубленні), підвищена забрудненість стічних вод (і довкілля) шкідливими речовинами відпрацьованих рідин. Так, після дублення-жирування овчин залишається у відпрацьованій рідині 50...60 % хромового дубителя і мінерального масла І-12А.

Тому розробка альтернативних технологій шкіряно-хутрового виробництва, спрямованих на вирішення екологічних, економічних і сировинних проблем, є основним та актуальним напрямком фундаментальних наукових досліджень як за кордоном, так і в Україні. Поліпшення якості шкіри та хутра при зменшенні матеріалоємності їх виробництва й відповідно шкідливих відходів може бути вирішено шляхом створення нових технологій на основі досліджень механізмів фізико-хімічних процесів та використання ефективних хімічних матеріалів.

Створення ресурсоенергозберігаючих технологій формування структури шкіри та хутра неможливо без використанням сучасних хімічних матеріалів, які містять функціональні групи різної природи, і можуть ефективно впливати на перебіг фізико-хімічних процесів. Незважаючи на значну кількість робіт, в яких розглядаються результати дослідження процесів дублення, наповнювання, жирування та фарбування, створенню таких технологій перешкоджає обмежена кількість систематичних наукових досліджень з питань механізму стабілізації та формування структури колагену і взаємного впливу окремих технологічних обробок на формування властивостей шкіри та хутра залежно від цільового призначенням. Тому при впровадженні у виробництво нових матеріалів переважає емпіричний підхід, що пояснюється відсутністю наукових основ ресурсоенергозберігаючих технологій формування структури шкіри та хутра.

Метою роботи є створення наукових основ ресурсоенергозберігаючих, конкурентноспроможних та екологічно безпечних технологій дубильно-оздоблювальних процесів шкіряно-хутрового виробництва. Ця мета досягається встановленням механізму комплексоутворення сполук хрому (ІІІ), аналізом кінетично-сорбційних процесів взаємодії колагену з дубильними та оздоблювальними хімічними реагентами з врахуванням амінокислотного складу, будови колагену та кератину й ролі вільної та зв'язаної води в цих процесах та закономірностями пластифікаційного впливу наповнювально-жирувальних реагентів. Тобто,  для здійснення зазначеної мети необхідно вирішення  таких  основних задач:

визначення амінокислотного складу колагену дерми ссавців і відстані між функціональними групами сусідніх макромолекул у мікрофібрилі колагену на різних рівнях тріад амінокислотних залишків для встановлення доступності структури реагентам;

встановлення кількості можливих внутрішніх і зовнішніх типів взаємодій колагену з основним сульфатом хрому (ІІІ) в об'ємі ділянки мікрофібрили 1D, рівній періоду зміщення макромолекул в мікрофібрилах дерми ссавців;

розроблення науково обгрунтованих процесів формування структури шкіри та шкірної тканини хутра при дубленні на основі уточненої будови колагену, а також при наповнюванні, жируванні, фарбуванні;

встановлення закономірностей взаємодії етаноламінів та дигліколевих ефірів  аліфатичних та нафтенових кислот з колагеном дерми і кератином волосу шкур ссавців в процесах хромового дублення та рідинного оздоблювання;

встановлення механізму стабілізації кольору шкіряного напівфабрикату похідними титанілоксалової кислоти в жирувально-фарбувальних процесах;

розроблення конкретних технічних рішень для створення ресурсоенергозберігаючих та екологічно безпечних технологій на основі встановлених типів взаємодій колагену з основним сульфатом хрому (ІІІ) й електролітостійкими жировими емульсіями, структурованого (дубленого) колагену з етаноламінами аліфатичних та нафтенових кислот і похідними титанілоксалової кислоти;

розроблення ресурсоенергозберігаючих технологій, що забезпечуватимуть конкурентоспроможність продукції;

удосконалення технологій шкіряно-хутрового виробництва та визначення відвернутого екологічного збитку після їх впровадження у виробництво.

            Наукові дослідження з дисертації проведені в напрямку вирішення проблеми  "Ресурсозбереження  та  комплексна переробка відходів легкої промисловості" з теми "Наукові основи енергоресурсозбереження в тепломасообмінних процесах виробництва товарів широкого вжитку", що розробляється в Київському державного університеті технологій та дизайну.

Однією з найважливіших задач текстильної і легкої промисловості є кардинальне підвищення продуктивності праці і випуску високоякісної конкурентноспроможної продукції.

Ріст продуктивності праці і якість обробки виробів у швейному виробництві в значній мірі визначається технологічним устаткуванням, домінуючою частиною якого є парк швейних машин.

Швейне устаткування являє собою достатньо складну механічну систему, у котрої основними механізмами, що характеризують споживчі властивості устаткування в цілому, відповідно до державних стандартів на якість обробки, є механізми переміщення напівфабрикату виробу.

Проте застосування в галузі широкої гами матеріалів із різноманітними фізико-механічними властивостями, перехід до високопродуктивних режимів обробки призводить до істотних порушень умов взаємодії між об'єктом обробки і системами транспортування. Разом з тим, розробка нового високопродуктивного швейного обладнання, яке мало бути орієнтовано на усунення обумовлених явищ, стримується відсутність фундаментальних досліджень у цьому напрямку.

Враховуючи вище згадане, дисертаційна робота спрямована на створення високоефективних швейних машин на основі комплексного наукового дослідження взаємодії робочих органів із матеріалом, а також  явищ, що обумовлюють стан останнього.

Зв'язок роботи з науковими планами.  Дисертаційна робота відповідає напрямку наукових досліджень Київського державного університету технологій та дизайну (напрямок "Обладнання, системи управління технологічними процесами та контролю якості виробів").

Мета і задачі дослідження.  Метою роботи є розробка наукових засад проектування швейних машин з регульованою посадкою матеріалу, спрямованих на підвищення ефективності функціонування швейного обладнання, що забезпечує високу продуктивність та якість обробки матеріалів.

Для досягнення поставленої мети були визначені і вирішені такі задачі:

• - дослідити обробку матеріалу однорейковим рушієм швейних машин і створити математичну модель переміщення матеріалу, розробити умови оптимізації однорейкових рушіїв, а досліджуючи фізико - механічні властивості поверхні напівфабрикатів виробів, визначити структуру нових робочих органів і наукові основи їх проектування;
• - дослідити параметри робочих органів рушіїв матеріалу на основі узагальненого силового критерію транспортування і виконати оптимізацію формотворних параметрів рушіїв робочих органів матеріалу;
• - дослідити динаміку взаємодії рушіїв, розробити методику аналізу кінематичних структур із неінтегрованими зв'язками, а також проектування вібропоглинаючих робочих органів, із високою фрикційною спроможністю;
• - дослідити подовжню і поперечну деформації матеріалу в зоні обробки і створити математичну модель з урахуванням пружно - дисипативних складових, а на її основі створити узагальнену математичну модель посадки диференціальним рушієм матеріалу швейної машини;
• - розробити концепцію побудови конструктивно - уніфікованого ряду швейних машин із диференціальним рушієм, на основі якої створити нові механізми з новими транспортуючими органами, для дослідження яких розробити метод аналізу перших і других передатних функцій; вирішити задачу параметричного синтезу і розробити наукові основи проектування;
• - розробити метод дослідження кінематичних і кінетостатичних параметрів механізмів швейних машин із неголономними зв'язками для двох- і трьохланкових груп при зовнішньому полізбудженні;
• - розробити концепцію побудови інтегрованих голкових і двосторонніх рушіїв з урахуванням фізико - механічних властивостей оброблюваних матеріалів із регульованою посадкою, на основі якої створити нові модифікації механізмів; розробити математичні моделі і виконати параметричну оптимізацію рушіїв; розробити наукові основи їх проектування;
• - дослідити динаміку взаємодії рушіїв матеріалу при посадці середнього прошарку матеріалу, створити математичну модель і розробити основи проектування параметрів рушіїв для регульованої посадки середнього прошарку пакета матеріалу.

Із фундаментальних досліджень, виконаних у проблемній лабораторії синтетичних волокон Київського державного університету технологій та дизайну, відомо, що використання сумішей полімерів відкриває зовсім новий шлях одержання ультратонких синтетичних волокон. Явище волокноутворення одного полімера в іншому при течії розплаву суміші полімерів було назване специфічним волокноутворенням. Воно полягає у тому, що під впливом реологічних сил один із компонентів утворює в іншому (матричному) безліч ультратонких волокон (мікроволокон), строго орієнтованих у напрямку екструзії. Мікроволокна можуть бути виділені шляхом екстракції матричного полімера розчинником, інертним щодо волокноутворюючого компонента суміші. Було показано, що специфічне волокно-утворення найбільш чітко реалізується при вмісті волокноутворюючого полімера в суміші 20-30%мас. У діапазоні співвідношень компонентів 40/60, 50/50, 60/40, волокноутворення не має місця, тому що при таких складах сумішей відбувається зміна фаз. У літературі відсутні дані про волокноутворення одного полімера в іншому при вказаному співвідношенні полімерів. Останнє має великий науковий і практичний інтерес. Так, підвищення вмісту полімера дисперсної фази в суміші (>20-30%) збільшило б вихід мікроволокон, зменшило б енергетичні та матеріальні затрати на екстракцію матричного полімера та його регенерацію.

З іншого боку, практичним результатом раніше виконаних досліджень є створення тонковолокнистого фільтруючого матеріалу (ФМ) з тонкістю очистки 1мкм. В багатьох галузях промисловості потрібна більш прецизійна очистка, а також одер-жання стерильних середовищ. Для вирішення цього завдання необхідно збільшити щільність структури ФМ, що, в першу чергу досягається підвищенням вмісту полімера дисперсної фази. Останнє погіршує кінетичну стабільність суміші в розплаві, приско-рює процеси агрегації, призводить до утворення матричних структур і в решті решт - до зміни фаз. Для сповільнення або усунення перерахованих негативних явищ у даній роботі пропонується застосовувати суміші полімерів зі специфічними (диполь-диполь-ними, йон-дипольними, донорно-акцепторними, водневими зв'язками) взаємодіями компонентів на кордоні розподілу фаз. Якщо між компонентами суміші не прояв-ляються специфічні взаємодії, то ступінь сумісності полимерів пропонується підсили-ти введенням третього компонента, так званого компати-білізатора, здатного утворю-вати перелічені типи зв'язків з одним або обидвома полімерами суміші. Вищевикла-деним підтверджується актуальність розробленої у даній дисертаційній роботі теми.

Ступінь дослідження тематики. В літературі є багато робіт про полімерні суміші, що містять компатибілізатор. Однак у цих роботах відсутні дані про реалі-зацію явища специфічного волокноутворення в сумішах полімерів зі зрівненим співвідношенням компонентів за рахунок використання добавок, здатних проявляти специфічні взаємодії з одним або обидвома полімерами. Використання олеату натрію, поліоксиметилену (ПОМ) як компатибілізаторів у сумішах поліпропілен-співполіамід (ПП/СПА) також невідомо з літератури.

Постійне зростання швидкохідності ротаційних друкарських машин (РДМ) ставить високі вимоги до поліпшення динаміки друкарських апаратів (ДА). Цьому повинні сприяти висока точність виготовлення зубчастого привода, застосування спеціальної конструкції опор циліндрів, прецизійне балансування мас циліндрів і забезпечення необхідної жорсткості системи друкарського преса тощо.

 Основною причиною вібрацій ДА і друкарської машини в цілому є, не зважаючи на вживані заходи, пульсуючі періодичні навантаження, які внаслідок пружних деформацій ланок друкарського преса породжують поперечні коливання циліндрів. Збуджувані коливання створюють перепад тиску при друкуванні, що негативно впливає на якість друку. Деякі фірми (MAN) для зменшення небезпеки виникнення коливань виготовляють циліндри суцільними (без виїмок). Однак виготовлення їх є складним процесом і вимагає централізованого постачання.

Важливим фактором істотного зменшення, аж до усунення, поперечних коливань циліндрів ДА є створення попереднього натягу в системі друкарського преса. Про це свідчить досвід експлуатації найбільш   швидкохідних РДМ, що випускаються кращими світовими фірмами. Хоча дослідженням попереднього натягу займалося багато дослідників, зокрема Чехман Я.І., Прядко М.А., Ющик В.І., Савельєв Н.Г., Тюрін А.А., Круглов І.А., Сілін Г.Г., Рудер Р., однак комплексні роботи в цьому напрямку в межах колишнього СРСР не проводились. Методика розрахунку і створення попереднього натягу в повній мірі розроблена та освоєна стосовно плоскодрукарських машин, проте зовсім недостатня для ротаційних ДА. Такі дослідження є особливо необхідні у зв'язку з можливим освоєнням випуску РДМ на заводах України. Тому вироблення конкретних рекомендацій з проектування ДА для роботи в режимі попереднього натягу є актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими планами установи. Подана робота виконувалась в Українській академії друкарства (УАД) в межах держбюджетних тем Б 104-95 і Б 104-98. Дослідження пов'язані з напрямками наукової роботи академії щодо підвищення якості виготовлення друкованої продукції. При праці над темою Б 104-95 автор був відповідальним виконавцем. Розробив і проаналізував математичні викладки, провів експерименти, обробив і узагальнив отримані результати. При роботі над темою Б 104-98 дисертант брав участь у підготовці, проведенні та обробці експериментальних досліджень.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обгрунтування параметрів ротаційного ДА, що забезпечують його стабільну роботу шляхом створення попереднього натягу.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: 1) дослідити пружну взаємодію ланок друкарського преса ротаційної машини високого і плоского способів друку; 2) розробити методику розрахунку поперечних коливань циліндрів ротаційного ДА; 3) вивчити вплив деформаційних характеристик декелів на перепад тисків і поперечні коливання циліндрів; 4) дослідити динамічну модель двоциліндрового ДА і виявити умови виникнення в цій системі поперечних коливань, встановити вплив основних параметрів на якісні і кількісні характеристики коливного процесу; 5) дослідити вплив попередньо-напруженого стану на стабілізацію умов роботи РДМ; 6) сформулювати вимоги до жорсткості ДА і точності виготовлення опорних кілець циліндрів; 7) розробити рекомендації для реалізації попереднього натягу при проектуванні ротаційного ДА.

Об'єктом дослідження є взаємозв'язок напружено-деформованого стану ДА ротаційної машини і технологічного процесу.

Предметом дослідження є виявлення залежностей та оцінка впливу пружних деформацій системи преса ротаційного апарата на перепад тисків при друкуванні, розробка методики визначення параметрів, що забезпечують стабільні умови друкування шляхом створення попереднього натягу.

Методи досліджень. Теоретичні дослідження здійснювались з використанням сучасних досягнень у галузі механіки машин і, зокрема, у галузі теорії коливань. Експериментальні методи були різними при дослідженнях у статичних і динамічних умовах. Експерименти в статичних умовах здійснювалися на експериментальних установках з використанням стандартних механічних приладів. Дослідження в динамічних умовах велися на спеціально обладнаному стенді з використанням тензорезисторів і тензометричної апаратури.

Зростання впливу елементів народного костюма на розвиток формоутворення і дизайну сучасного одягу є загальною тенденцією, характерною для більшості країн з розвиненою індустрією моди. Це виражається у тому, що елементи народного костюма все частіше зустрічаються в колекціях ведучих модельєрів світу. Явище проявляється особливо яскраво в країнах Азії, де народному костюму надається особливе значення, що характерно і для Монголії, де народний костюм був широко поширений ще до 60-х років.

У той  же час сучасне масове виробництво одягу вимагає науково- обгрунтованих підходів в проектуванні, в основі яких закладене типове проектування з використанням базових конструкцій. Широке використання базових конструкцій і великі розміри партій одягу, що випускаються зумовлюють високі вимоги, що пред'являються до них. Ця передусім висока якість посадки виробу на фігурі з урахуванням особливостей розмірної типології населення Монголії, а також традицій конструктивних рішень, витікаючої з традицій створення народного костюма.

І, якщо в ряді останніх робіт, виконаних в Монголії, вивчені питання розмірної типології населення, то особливості створення конструкцій одягу, які враховують розмірну типологію місцевого населення, з включенням елементів монгольського народного костюма, до цього часу не досліджені.

Особливий інтерес при створенні вузлів і елементів сучасного костюма представляють методи отримання об'ємних форм. Одним з поширених методів є   конструктивний, при використанні якого задану просторову форму елемента або вузла виробу можна отримати, в основному, за рахунок варіювання конфігурації зрізів деталей, створюючих даний вузол або елемент.

Зв'язок роботи з науковими програмами.  Тема дисертаційної роботи, відповідає основним напрямкам, відтвореним в тематичному Плані держбюджетних науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України на період до 2000 р., що проводяться в КДУТД за напрямком "Нові науковомісткі технології виготовлення матеріалів, виробів широкого споживання і спеціального призначення".

Дисертаційна робота виконана в рамках Договору про співпрацю між КДУТД і Монгольським Технічним Університетом (м. Улан-Батор) на 1999-2005 роки, підписаному в  м. Улан-Баторі 28.12.1998 р.

Мета і задачі дослідження. Основна мета роботи полягала у вдосконаленні методів конструювання сучасного жіночого одягу, що включає елементи монгольського народного костюма на основі вивчення закономірностей формоутворення і  у використанні сучасних автоматизованих методів проектування.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачене рішення наступних задач:

1.   Аналіз вихідних даних, необхідних для вирішення художньо-естетичних задач і визначення основних вимог, що пред'являються до сучасного жіночого одягу, що розробляється в умовах Монголії.

2.   Розробка методики конструювання основи конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії з використанням вимірювального і розрахунково - пропорційного способів.

3.   Аналіз конструктивної побудови різних видів Монгольського одягу з метою виявлення типових рішень незалежних елементів.

4.   Розробка морфологічної  матриці конструктивно - декоративних рішень елементів жіночого нарядного одягу на основі характерних рис монгольського костюма.

5.   Класифікація форми зрізів деталей одягу.

6.   Визначення впливу фізико-механічних властивостей матеріалу деталей одягу, що стачуються на форму виробу для різних сполучень зрізів.

7.   Визначення впливу форми зрізів елементів тканини, що стачуються на форму виробу.

8.   Визначення спільного впливу форми зрізу і розміру елемента тканини на формоутворення конструкції виробу.

9.   Розробка стандарту Монголії на проектування сучасного жіночого одягу з використанням традицій монгольського народного костюма.

10. Експериментальна перевірка розроблених методик конструювання шляхом створення колекції сучасних нарядних жіночих суконь з елементами монгольського народного костюма.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній викладені і теоретично обгрунтовані принципи формоутворення елементів конструкції монгольського народного костюма з урахуванням фізико-механічних властивостей матеріалу, в тому числі:

• класифікація форм зрізів елементів, що стачуються в різних вузлах монгольського народного костюма;
• методика визначення впливу фізико-механічних властивостей матеріалу деталей одягу, що стачуються на форму виробу для різних сполучень зрізів;
• методика визначення впливу форми зрізів елементів, що стачуються на форму виробу;
• методика визначення спільного впливу форми зрізу і розміру елемента на формоутворення конструкції виробу;
• методика конструювання основи конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії.

Деревина як будівельний матеріал знаходить широке застосування завдяки високим фізико-механічним та експлуатаційним властивостям. Однак деревина належить  до горючих речовин і в більшості випадків саме вона є найбільш небезпечним матеріалом. За офіційними статистичними даними з 1978 по 2000 рік в Україні виникло більше як 130 000 пожеж, з них 93% були на об'єктах з високим ступенем завантаження деревиною.

Ефективним способом зниження горючості деревини є обробка її вогнезахисними матеріалами, різновидами якої є поверхневе та глибоке просочування антипіренами. Поверхневе просочування дозволяє перевести деревину до групи важкозаймистих матеріалів, а глибоке просочування - до групи важкогорючих матеріалів (за ГОСТ 30219-95). Однак глибоке просочування можна застосувати тільки до нових дерев'яних конструкцій. До того ж ці операції пов¢язані з використанням вакууму або надлишкового тиску і потребують складного спеціального обладнання. Технологічний процес триває декілька діб, а вартість вогнезахищеної деревини надто висока.

У зв'язку з широким застосуванням деревини як будівельного матеріалу  проблема підвищення ефективності вогнезахисту деревини є актуальною з точки зору необхідності підвищення рівня пожежної безпеки в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами.  Дослідження, що становлять предмет даної дисертаційної роботи, проводилися відповідно до "Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1995 року      № 238, і комплексного плану науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України на 2000 р.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у підвищенні ефективності вогнезахисту деревини шляхом послідовного просочування її антипіренами і полімерними антисептиками.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі основні задачі:

• провести аналітичні дослідження сучасного стану вогнезахисту деревини просочувальними складами;
• провести теоретичні дослідження процесу вимивання антипірена з вогне- та вогнебіозахищеної деревини;
• розробити експериментальну методику дослідження процесів вимивання антипірена з деревини;
• розробити рецептуру комбінованого просочувального складу для деревини з антипірена і полімерного антисептика;
• провести комплекс експериментальних досліджень ефективності вогнезахисту деревини комбінованим просочувальним складом із антипірена і полімерного антисептика;
• розробити нормативну документацію на виробництво комбінованого просочувального складу для вогнебіозахисту деревини;
• розробити інструкцію (рекомендації) щодо застосування комбінованого просочувального складу із антипірена і полімерного антисептика в практичних умовах для підвищення ефективності вогнебіозахисту деревини.

Симетрія - це фундаментальна особливість природи, яка охоплює всі форми руху і організації матерії. На протязі всієї історії людства симетрія відігравала важливу роль в мистецтві, науці та інших видах інтелектуальної діяльності. Ще в 1891 р. Є.С.Федоровим була досліджена симетрія безконечних сітчатих орнаментів, яка вичерпується 17 групами, 16 з яких були описані К.Жорданом. Подальший розвиток науки про симетрію (симетричні групи перетворень) відображений в роботах Г.Вейля, Г.М.Кокстера, В.І.Вернадського, А.В.Шубнікова та ін. В 1967 р. А.М.Заморзаєвим була запропонована теорія Р - симетрії (точніше кольорової) - одне з сучасних узагальнень в галузі науки про симетрію зображень.

Але, незважаючи на значну кількість досліджень, пов'язаних з методами моделювання, опису та синтезу складних зображень, ряд питань моделювання, генерування та архівування таких зображень вивчено недостатньо. Більше того, в розповсюджених універсальних графічних редакторах (CorelDRAW, Adobe Photoshop) відсутні функції моделювання та автоматичного генерування симетричних зображень.

Тому розробка цих питань має важливе прикладне значення з огляду дослідження та вивчення технічних систем обробки і розпізнавання зображень, вивчення живих організмів та ін. Вивчення складних зображень на основі симетрії пов'язане також з поняттям краси і гармонії сприймання зображення в мистецтві.

В роботі досліджено складні зображення на основі симетрії. Вперше розглянуто як зображення - вишивки, які наділені складною структурою, а також алфавітом елементів, що відповідають кольору. Адже в зображенні-вишивці відображена колективна народна мудрість, пронесена через віки, яка служить своєрідним показником культури українського народу. В цьому виді мистецтва втілені неперевершені класичні зразки геoметричного орнаменту, в якому передано багатий рослинний та тваринний світи, краса Всесвіту.

Отже, актуальним є завдання розробки методу опису і моделювання та алгоритмів синтезу складних зображень, наділених симетричною структурою з метою моделювання та компактного зберігання їх в пам'яті ЕОМ. Ця задача має теоретичну та практичну цінність. Створення комп'ютерної системи (автоматичного редактора) дасть можливість здійснювати моделювання та економно зберігати великі масиви складних зображень-орнаментів, а також синтезувати нові зображення заданої симетричної структури. Розробка програмно-апаратної системи синтезу зображень вишивок дозволить відтворювати та досліджувати тонкі структури зображення на основі симетрії, красу і гармонію сприймання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках Державної науково-технічної програми 6.02.02 з пріоритетного напрямку «Перспективні інформаційні технології і системи», затвердженої ДКНТ України (1992 р.), наступних науково-дослідних тем: «Дослідження можливостей розробки високоефективних моделей і алгоритмів обробки і класифікації одновимірних і двовимірних сигналів із складною структурою» (номер держ. реєстрації 81041804), «Дослідження і розробка ефективних методів та засобів виявлення і класифікації сигналів та прогнозування завад» (номер держ. реєстрації 76034505), «Розробка інформаційно-аналітичної системи супроводу інтеграції України в міжнародне співтовариство» (Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України, 1998 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка методу опису та моделювання складних симетричних зображень-орнаментів а також створення на його основі редактора зображень-орнаментів. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

• розробити метод опису та моделювання складних зображень, наділених симетричною структурою;
• розробити мову опису структурних частин зображень-орнаментів;
• розробити алгоритми синтезу зображень-орнаментів;
• реалізувати алгоритми синтезу орнаменального зображення вишивки;
• реалізувати алгоритми редагування зображень вишивок.

Проектування сучасних  модульних машин натикається  на труднощі,  які обумовлені недостатніми теоретичними та експериментальними дослідженнями  побудови машин із блоків-модулів. Досвід експлуатації таких машин показує, що з'єднувальні пристрої (пристрої, які забезпечують з'єднання модулів) зазнають значних динамічних навантажень, які приводять до виходу їх із ладу, що спричиняє за собою аварійні ситуації при руху навантажувача в загальному потоці з іншими транспортними засобами. Існуючі методики розрахунків навантаження з'єднально-керуючого модуля (ЗКМ) побудовані в основному на базі розрахунків тракторів агрегатованих  із сільськогосподарським устаткуванням.

 Використання існуючих методів розрахунку не дозволяє достатньо точно оцінити величину навантаження елементів та вузлів з'єднувальних пристроїв.

У зв'язку з цим актуальною є робота щодо створення методики оцінки навантаження елементів з'єднувальних пристроїв, у тому числі і з використанням методу кінцевих елементів.

Дане дослідження є продовженням циклу робіт, які виконані на кафедрі будівельних та дорожніх машин ХДАДТУ по удосконаленню методики проектування землерийних та дорожніх машин із використанням виробничо-технічної бази України. Результати роботи можуть бути застосовані в спеціалізованих САПР для пошуку раціональних параметрів ЗКМ.

Зв'язок роботи з науковими програмами,  планами,  темами.

Робота виконувалася відповідно до планів НІР  по модульному проектуванню на кафедрі БДМ ХДАДТУ, а також відповідно до договору № 70/14-34 від 1.07.99 р. на виконання науково-дослідних робіт між ВАТ "Харківський тракторний завод" і Харківським державним автомобільно-дорожнім технічним університетом. 

Мета дослідження полягає в розробці методики розрахунку граничних навантажень і на цій підставі у визначенні параметрів ЗКМ тягачів навантажувачів, що забезпечують достатню міцність і безпеку машини.

Для досягнення поставленої мети  вирішувалися такі основні задачі:

- розробка алгоритму побудови і створення інформаційно-пошукової системи, що дозволяє проводити всебічний аналіз використовуваних складових вузлів, агрегатів і деталей для сімейства модульних машин;

- розробка математичної моделі, яка описує динамічні процеси у гідроприводі рульового керування ЗКМ при роботі з навантажувальним устаткуванням з урахуванням асиметричного прикладення зусиль на ковші і довільному куті складання напіврам, нелінійних характеристик буксування рушіїв і опору на робочому устаткуванні;

- розробка методики та проведення експериментальних досліджень з визначенням навантаження гідроциліндрів ЗКМ у виробничих умовах;

- розробка методики комп'ютерного моделювання навантаження ЗКМ для визначення напружено-деформованого стану корпусу шарніра із застосуванням методу кінцевих елементів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається вперше розробленою математичною моделлю навантаження елементів ЗКМ тягача навантажувача з урахуванням асиметричного прикладення нелінійного зовнішнього навантаження і наростання буксування рушіїв у процесі стопоріння; вперше встановленими закономірностями навантаження гідроприводу рульового керування і корпуса шарніра ЗКМ фронтального навантажувача; установленням схеми навантаження корпуса шарніра ЗКМ; вперше створеною інформаційно-пошуковою системою на основі електронних каталогів, призначеної для підвищення ефективності проектування модульних дорожніх машин.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації з розрахунку елементів ЗКМ, а також інформаційно-пошукова система передані: ВАТ "Харківський тракторний завод",  АТ "Крюковський вагонобудівний завод". Елементи розробленої методики використовуються у навчальному процесі на кафедрі будівельних та дорожніх машин Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету.

Особистий внесок здобувача.  Автору належать: математична модель плоско-паралельного руху шарнірно-з'єднаної  машини з урахуванням нелінійних характеристик, основні закономірності навантаження ЗКМ при асиметричному прикладанні зовнішнього навантаження і довільному куті складання напіврам; методика та результати експериментальних досліджень навантаження  гідроприводу з'єднально-керуючого модуля;  інформаційно-пошукова система;  методика оцінки напружено-деформованого стану корпусу шарніра з'єднально-керуючого модуля.