Завантаження. Будь ласка, почекайте...
|
Навігація
Наше опитування
Які інформаційні топіки, по-вашому, недостатньо висвітлені в мережі Internet?
Друзья
Радиоканальная система безопасности jablotron без проблем.
| Пошук
27 липня 2009
Інфрачервона техніка за останні роки стала серйозним інструментом наукових досліджень та отримала широке розповсюдження у багатьох практичних застосуваннях. Своїм прогресом вона зобов'язана виникненню нових матеріалів, чутливих у ІЧ-області спектру, та технологій їх виготовлення. У першу чергу це стосується тонкоплівкових технологій та багатошарових напівпровідникових структур. Прилади інфрачервоної техніки, що використовують ці матеріали як активні елементи, служать для реєстрації та перетворення ІЧ-випромінювання в аналогові та цифрові сигнали, які легко оброблюються за допомогою обчислювальної техніки. Реалізований в подібних пристроях зворотний зв'язок перетворює їх в зручні елементі керування різними технічними системами та механізмами. З фізикою та технологією тонких напівпровідникових плівок пов'язані досягнення та перспективи розвитку мікроелектроніки, оптики приладобудування, оптоелектроніки. Одне з достойних місць у ряду вузькозонних напівпровідників, що використовуються для створення на їх основі тонкоплівкових фотодетекторів, належать Свинець сульфіду. Детектори на його основі працюють у спектральному інтервалі 0,6-3 мкм та діапазоні температур 77-350 К в залежності від вимог, що подаються, та особливостей їх застосування. У список найбільш поширених областей застосування ІЧ-фотоприймачів на основі Свинець сульфіду входять зоряні, спектрографічні датчики, медичні, дослідницькі інструменти, прилади, що сортують, рахують, контролюють, реєстратори полум'я, системи визначення положення теплових джерел, дослідження в галузі літаючих апаратів, вимірювання потужності в лазерних системах. Більшість вищенаведених практичних застосувань ІЧ-фотоприймачів пов'язано з використанням для перетворення інформаційних сигналів складних електричних схем. У зв'язку з цим, подальшим кроком у розвитку та удосконаленні вказаних ІЧ-фотоприймачів є створення такої технології, в процесі якої електричні схеми посилення, комутації і обробки сигналів та ІЧ-фоточутлива плівка були б поєднані на одній підкладці, наприклад, з кремнію. Спочатку на кремнію за допомогою фотолітографії формуються усі необхідні електричні схеми, а далі в означеному місці зверху наноситься ІЧ-фоточутлива плівка. Наявність такої технології відкриває принципово нові можливості для використання ІЧ-фотоприймачів у різних галузях науки і техніки та відповідає усім необхідним практичним вимогам сучасного рівня. 27 липня 2009
Плазмово-пучкові системи є одним з найцікавіших об'єктів дослідження в сучасній фізиці плазми [1]. Інтерес до них спричинений, зокрема, можливістю їхнього використання для генерації та підсилення електромагнітних сигналів (за рахунок енергії пучка). Хвильові процеси в однорідних (у напрямку руху пучка) плазмово-пучкових системах в основному вже вивчені [2-5]. Але слід враховувати, що плазма в будь-яких реальних системах є неоднорідною. Неоднорідність плазми впливає на розвиток плазмово-пучкових нестійкостей, порушуючи умови синхронізму між пучком та плазмовою модою або змінюючи величину інкременту. На неоднорідностях може з'явитися зв'язок між хвилями, які в однорідних системах не взаємодіють між собою [6-8]. Зокрема, стає можливою лінійна трансформація пучкових мод, які ефективно генеруються та підсилюються в процесі плазмово-пучкової взаємодії, в електромагнітні хвилі, які звичайно являють найбільший практичний інтерес завдяки своїй здатності поширюватися з малим згасанням. Питання про лінійну трансформацію пучкових хвиль в електромагнітні являє інтерес з багатьох точок зору. По-перше, з'ясування умов, за яких така трансформація може бути достатньо ефективною, відкрило б нові шляхи створення плазмово-пучкових підсилювачів та генераторів прямого випромінювання [4]. По-друге, названий ефект може бути одним з механізмів, що пояснюють збудження різних типів електромагнітних хвиль, що спостерігалося при інжекції електронних пучків з борту космічних апаратів у іоносферну плазму [9]. За умови достатньої ефективності згаданий ефект може бути покладений в основу створення пучкових випромінювачів електромагнітних хвиль в іоносфері та космосі. По-третє, в системах із плазмовими бар'єрами взаємна трансформація пучкових та електромагнітних хвиль здатна забезпечити перенесення останніх через бар'єри, які за відсутності пучка є для них непрозорими [8]. По-четверте, оскільки перехідне випромінювання несе інформацію про неоднорідність, на якій воно виникає [10], його в принципі можна використати для діагностики неоднорідної плазми. Нарешті, назване питання є цікавим з точки зору механізмів генерації електромагнітного випромінювання в плазмово-пучкових системах природного походження (радіовипромінювання Сонця та інших астрономічних об'єктів, випромінювання в авроральних областях іоносфери Землі та ін.). Хоча вже опубліковано значну кількість робіт, присвячених цій тематиці, однак ступінь вивченості лінійної трансформації пучкових і електромагнітних хвиль залишається недостатнім. Виконані досі розрахунки трансформації хвиль у плазмово-пучкових системах у більшості випадків мали на меті лише якісну демонстрацію існування певних фізичних явищ на найпростіших моделях. Наступний етап дослідження повинен, очевидно, включати систематизацію та подальший розвиток уявлень про фізичні механізми трансформації хвиль у неоднорідних плазмово-пучкових системах, аналіз складніших моделей, які більш повно відбивають властивості реальних систем (зокрема, враховують реальну геометрію плазмово-пучкової системи та профіль концентрації плазми з точки зору можливих прикладень, появу зворотного зв'язку, нелінійні ефекти тощо), а також кількісні оцінки досліджуваних ефектів, що, в свою чергу, дозволить конкретно окреслити області їх можливого спостереження та застосування. 27 липня 2009
Фізика рідких кристалів (РК) є одним з найбільш популярних напрямків наукових досліджень. Зростаючий інтерес обумовлений унікальними механічними та оптичними властивостями РК, які являють собою проміжний стан між твердим тілом та ізотропною рідиною. Висока текучість, наявність поверхневого натягу, відсутність певної форми зближають РК з рідинами. В той же час анізотропія оптичних, електричних та магнітних властивостей, яка спостерігається в РК, є характерною для твердих тіл. Оптична та механічна анізотропія РК є квінтесенцією їх властивостей. Вона поєднує різноманітність та наочність оптичних явищ одноосного кристалу з непередбачуваною поведінкою майже ізотропної рідини і обумовлює інтерес не лише до експериментального та теоретичного дослідження РК, а й до їх застосування в різноманітних приладах, починаючи з рідкокристалічних індикаторів та дисплеїв і закінчуючи датчиками температури. При вивченні РК все більше уваги приділяється поверхневим ефектам. Обмежуючі поверхні змінюють не тільки структуру приповерхневого шару РК, а і впливають на об'ємні властивості комірки, тобто відгук РК на зовнішні поля, динаміку переорієнтації директора. В зв'язку з цим є важливим вивчення орієнтаційного впорядкування РК в комірках з неоднорідними крайовими умовами, слабким зчепленням директора з обмежуючими поверхнями, контрольованою зміною параметрів орієнтуючих поверхонь під впливом зовнішніх факторів. Метою роботи є теоретичне вивчення впливу орієнтуючих поверхонь на деякі електро-оптичні явища в РК комірках - світлоіндукований перехід Фредерікса, відгук РК на взаємодію з кутовим моментом світла, формування об'ємних дифракційних граток, орієнтаційні переходи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що: - Показано, що поріг світлоіндукованого переходу Фредерікса зменшується в комірках з хіральною домішкою. Знайдено залежність порогу від енергії зчеплення рідкого кристалу з орієнтуючими поверхнями, а також критичну концентрацію хіральної домішки при якій гомеотропна орієнтація РК стає нестійкою. - Розраховано розподіл директора в комбінованій РК комірці в полі падаючої еліптично поляризованої електромагнітної хвилі. Знайдено залежність кута відхилення директора на поверхні з нульовою енергією зчеплення як функцію параметрів РК та падаючої світлової хвилі. Проведені оцінки вказують на практичну можливість запису поляризаційних дифракційних граток у РК комірках. - Отримано оптичні характеристики поляризаційних та фазово-амплітудних граток, виникаючих внаслідок модуляції параметрів поверхні: осі легкої орієнтації та параметра порядку поверхні. Вони дають змогу обрати найбільш ефективну геометрію для запису статичних голографічних граток в РК. - Досліджено орієнтаційний перехід в РК комірці під впливом зміни параметрів поверхні. Показано, що він є переходом другого роду, о узгоджується з порахованим критичним зростанням амплітуди флуктуацій директора. Практична цінність роботи Результати роботи можуть бути використані як для подальших експериментальних та теоретичних досліджень впливу поверхні на об'ємні властивості РК, так і для розвитку технології запису статичної оптичної інформації в РК комірках. 27 липня 2009
Актуальність теми. Вивчення впливу опромінення великими дозами високоенергетичних частинок, зокрема швидкими нейтронами та протонами, на електрофізичні властивості високоомного детекторного кремнію залишається одним з найбільш популярних на сьогоднішній день напрямів досліджень в радіаційній фізиці твердого тіла. В першу чергу це пов’язано з проведенням серії нових експериментів в фізиці високих енергій, в яких використовуються кремнієві детектори в умовах великого дозового навантаження. Процесу дефектоутворення в кремнії при його опроміненні присвячено багато робіт як теоретичних, так і експериментальних, проте велике різноманіття дефектів в тому числі стабільних багатозарядних електроактивних центрів, які утворюються внаслідок опромінення, та шляхів їх утворення не дають змоги говорити про закінченість моделей розрахунків залежності впливу опромінення на електрофізичні властивості кремнію.
DNN.SU Дослідження новоі науки |
Користувач
Популярне
Партнеры
Лічильники
|
Просмотров:
Автор: 
Восстановление пароля